Як склати запит до органів влади?

Що варто знати щоб безперешкодно отримувати

публічну інформацію?

Хто може отримувати публічну інформацію?

Відповідно до ст.12 Закону України “Про доступ до публічної інформації” (далі — Закон) запитувачами інформації визнаються фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Що таке публічна інформація?

Відповідно до ст.1 Закону Публічна інформація - це
відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.

В ч.2 цієї статті зазначено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Іншими словами громадська організація може запитувати будь-яку інформацію, яка є в розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування, і яка не віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ст.19 Закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації з запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (ч.5 ст.6 Закону).

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (ч.7 ст.6 Закону).

Відповідно до ч.4 ст.21 Закону України “Про інформацію” до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості:

1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;

2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей;

3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

4) про факти порушення прав і свобод людини і громадянина;

5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

6)                  інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України".

Що таке інформація з обмеженим доступом?

Відповідно до ст.6 Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов (ст.7 Закону).

Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю (ст.8 Закону).

До службової може належати така інформація:

1) що міститься у документах суб'єктів владних повноважень, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

2. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

3. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі (ст.9 Закону).

До кого можна звертатися за публічною інформацією?

Відповідно до ст.14 Закону розпорядниками інформації визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, що займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

5) суб'єкти господарювання, які володіють:

·         інформацією про стан довкілля;

·         інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

·         інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;

·         іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно значущою інформацією).

Усі розпорядники інформації, незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. (Це означає, що орган влади не може відмовлятися надавати інформацію посилаючись на те, що актом, на підставі якого він діє не передбачено надання саме такої інформації. Закон про доступ поширюється на всі без винятку органи державної влади та місцевого самоврядування).

 

Де можна отримати інформацію?

Отримувати інформацію можна з різноманітних джерел. Зокрема відповідно до ст.5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

В якій формі можна подавати запит на інформацію?

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ст.19 Закону). Також може бути індивідуальним або колективним.

Проте для отримання письмової інформації рекомендуємо подавати запит на інформацію в письмовій формі, оскільки тільки в такому випадку у Вас будуть докази, що Ви зверталися, а отже у випадку ненадання чи неповного надання буде можливість оскаржити такі дії до суду, прокуратури чи вищестоящий орган. Тим більше варто звертатися в письмовій формі, якщо Вам відмовили на усний запит.

Запит варто відсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тоді Вам прийде повідомлення з датою отримання адресатом Вашого запиту. Саме це повідомлення буде належним доказом надсилання запиту у випадку оскарження, а також Ви зможете чітко порахувати строк для надання відповіді.

Як написати запит на інформацію?

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

назву органу влади, до якого скеровується запит;

ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

назву/заголовок документа: “запит на інформацію” — це дуже важливо, оскільки якщо не вказати назву, то запит буде трактований як звернення громадян і відповідь на нього Ви отримаєте в не п'яти денний термін, відповідно до Закону, а тридцяти денний термін — відповідно до Закону України “Про звернення громадян”;

загальний опис інформації або вид, назва, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

підпис і дату.

Коли можна отримати відповідь?

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або вимагає пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ст.20 Закону).

Що робити, якщо орган влади не надіслав відповіді

на запит на інформацію у визначений строк або надав неповну відповідь?

В першу чергу, скерувати повторний запит. Дослідження стану реалізації права на інформацію показують, що на повторні запити у 50 відсотках випадків надається інформація.

Також можна зателефонувати в орган влади, з'ясувати безпосереднього виконавця та поцікавитися причинами відсутності відповіді. Це може мати два варіанти розвитку: Вам нададуть інформацію, Вам відмовлять.

 

Що робити, якщо орган влади відмовив в наданні інформації?

Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності чи предмету запиту на інформацію, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на звернення громадян чи запиту на інформацію відповідно до законів України “Про доступ до публічної інформації”, “Про інформацію”, “Про звернення громадян”, “Про доступ до судових рішень”, може бути оскаржена до суду, прокуратури чи вищестоящий орган.

Київській міський державній адміністрації

Від ___________________________________

                    

(прізвище, ім’я, по-батькові або найменування запитувача)  

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ

         На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Розрахунок тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених органом місцевого самоврядування для будинку №__ по вул. _________________ у м. _______________________.

Відповідь прошу надіслати за наступною поштовою адресою, а також адресою електронної пошти (за бажанням): _______________________________________________.

        

[ПІДПИС] /                      /                                          «  » _______________________ 201_ р.